«Вертеба» — «Подільська Помпея» — єдина в світі печера — музей Трипільської культури. Подорожуємо разом з «Атлантою»

1

Тернопільська область - рай для мандрівників. І для тих, хто захоплюється старовинною архітектурою, і для тих хто віддає перевагу природним дивам. Серед природних див Тернопілля чільне місце посідають печери. Зокрема, печера «Вертеба», що знаходиться на півдні області,  поблизу села Більче-Золоте Борщівського району. Вона унікальна тим, що тут діє єдиний в Україні підземний музей.

То ж і ми вирушили до Подільської підземної скарбниці і єдиної у світі печери-музею Трипільської культури, яку майже два століття тому  було відкрито світові і названо «Подільською Помпеєю».

Унікальна в своєму роді «Вертеба» є не тільки берегинею безцінних артефактів, вік яких перевищує тисячі років, але і вважається однією з найбільших печер Європи. Печеру ще називають «Наддністрянською Помпеєю» за те, що в ній знайдено найбільше предметів матеріальної культури різних епох. «Вертеба» не має рівних серед інших печер світу.

Назва печери походить від старослов’янського слова «вертеб» — яруга, яма. Так у давнину називали не тільки печери, а й низьку місцевість, провалля. Два століття тому, під час проведення досліджень, печеру так і назвали. Її загальна протяжність більше 8 км, температура повітря – 10-11 градусів, вологість — 98%. Утворена вона, як і інші печери Поділля, в гіпсах.

Музей-печера присвячений Трипільській культурі, і не дарма, адже тут знайдені сліди перебування представників культури, що існувала на наших землях понад п’ять тисяч років тому.

Печера утворилася природним шляхом близько 20 мільйонів років тому. На поверхні було тепле Сарматське море, у якому жили водорості, і, відмираючи, падали на дно, внаслідок чого й сформувались потужні товщі гіпсів.

Печеру віднайшов власник місцевих земель Ян Малевський ще у 1823 році під час полювання. Відразу при вході він знайшов значну кількість керамічних виробів, походження яких, на його думку, належало до античної доби. Насправді це було відкриття ще не відомої в той час Трипільської культури, яке майже на 30 років випередило її офіційне відкриття у селі Трипілля під Києвом  (1850 р.).

Серед пам’яток Трипільської культури печері «Вертеба» належить унікальне місце, з якого походить одна з найбільших археологічних колекцій, відомих сьогодні науці.

Про те, що в печері тривалий час перебували люди, немає жодних сумнівів: чорні обвуглені стіни — сліди розведення багать для обігріву та освітлення, розсипи роздробленої кераміки, що слугували лежаками, багато глиняних зернотерок і глеків для зберігання зерна. За свідченнями дослідників, люди жили тут впродовж 300 років. Невідомою залишається лише причина їх перебування під землею.

Швидше за все, у печері люди ховалися від небезпеки, від ворогів. Вони могли тут перебували тижнями, а може, й місяцями. Вони розкладали багато вогнищ, але завдяки тому, що печера була добре вентильована, у ній не утворювався смог.

Підтвердженням тому, що тут можна вижити, є наступний факт. Під час Другої Світової війни євреї переховувалися тут від німців тривалий час. Пізніше люди, що пережили страшні події, приїжджали сюди, показували, як все було. Про це зняли фільм «Немає місця на Землі».

Існують також відомості, що в печері переховувалися і бійці УПА. В одному із залів повстанці вчилися стріляти. Білі цяточки на одній зі стін — сліди куль.

Згадки про печеру знайдено і у хроніці Василіанського монастиря, що у Монастирку. Вони датовані 18 століттям. А у 1822 році про неї написали статтю у польській пресі. Наприкінці 19 століття тодішній власник цих земель Леон Сапіга ініціював дослідження печери археологами. Знахідки із печери, а це залишки знарядь праці, посуду, зберігалися у маєтку Сапіги у Більче-Золотому. Потім він передав їх до Краківського музею, де їх можна побачити і зараз.

Гордістю печерної експозиції є діорама. На ній відтворена мить життя трипільців. Білі скульптури, зроблені з гіпсу, контрастно виділяються на тлі темряви. На думку науковців, давні трипільці були високими на зріст та фізично витривалими. Однак пропорцій посуду не дотримано. Посуд — це копії зразків, які зараз зберігаються у Краківському музеї археології.

Відмінною особливістю печери є незвичайне розташування залів. Ходи в ній, як правило, короткі, а самі «кімнати» просторі і великі. Саме завдяки цим якостям підземні зали були так популярні серед жителів стародавніх поселень.

Унікальність цієї печери ще й у тому, що знахідки збереглися дуже добре, оскільки тут стабільний мікроклімат, вологість і температура повітря.

У цій печері елементарно можна заблукати. У глухому підземеллі — одноманітні ходи, їх — сотні, вузьких і широких. Можна блукати підземеллям і знову вийти на те ж саме місце, так і не діставшись виходу.

У печері і досі проводяться археологічні дослідження. Нещодавно знайшли першу велику антропоморфну фігурку чоловіка, що досить дивно, адже трипільці більше уваги приділяли жіночим постатям.

На відміну від давніх часів, сучасні мешканці печери Вертеба не люди, а кажани. Вони прилітають сюди великими колоніями на зимівлю. За 15 років, поки печера під охороною і сюди немає вільного доступу, колонія кажанів значно розрослася.

2

3

4

5

6

7

8 (2)

8

9 (2)

9

10

11 (2)

12

13

14

15

16 (2)

16

17 (2)

17

18

19

20

21

22

23